Картонно-паперова фабрика

Промислові будівлі рідко опиняються в центрі уваги. Вони існують на периферії міського життя і зазвичай сприймаються як суто утилітарні об’єкти. Водночас саме в таких просторах відбуваються тихі, але принципові трансформації, коли виробництво змінюється не заради образу, а заради майбутнього.

Картонно-переробна фабрика на вулиці Ковельській у Львові багато років працює з двома напрямками. Перший пов’язаний із виробництвом картону з вторсировини, що проходить повний цикл підготовки безпосередньо на заводі. Другий напрямок зосереджений на виготовленні серветок і паперу з привезеної целюлози. Це стабільне виробництво з чітко налагодженими процесами, яке водночас дійшло до точки, де подальший розвиток потребував структурних змін.

Найвразливішою ланкою став картонний цех. Існуюча будівля перебувала в аварійному стані, а обладнання, яке в ній використовувалося, давно вичерпало свій ресурс. Подальша експлуатація обмежувала можливості масштабування і створювала ризики для виробничого циклу. Саме тому було прийняте рішення про будівництво нового цеху та встановлення сучасної картонно-переробної машини.

Проєкт формувався навколо технології. Нова виробнича лінія має довжину понад 50 метрів, і саме вона задала габарити будівлі, конструктивні кроки та просторову логіку. Паралельність процесів стала ключовою умовою. Поки обладнання виготовлялося і транспортувалося, будівельна частина мала бути готовою до монтажу без затримок і переробок.

Новий корпус має довжину 132 метри та ширину 27 метрів. Простір організований максимально раціонально. Одноповерховий цех приймає основну технологічну лінію, тоді як прибудований двоповерховий блок зосереджує допоміжні функції, інженерні приміщення та резервні площі з потенціалом подальшого використання під офіси.

Каркас будівлі виконаний зі збірних залізобетонних конструкцій заводського виготовлення. Стіни сформовані із сендвіч-панелей, а покрівельні рішення адаптовані до умов підвищеної вологості у виробничому середовищі. У проєкті використано спеціальні покрівельні сендвіч-панелі типу x-dec, що забезпечують стабільну роботу конструкцій у таких умовах.

Найбільша інженерна складність зосереджена у фундаментній частині. Фундаменти під картоннопереробну машину мають витримувати значні навантаження і водночас включати глибокі приямки для збору води, які є частиною технологічного процесу. Їх глибина сягає двох метрів, і ці об’єми необхідно було точно інтегрувати в систему фундаментів будівлі.

Додаткову складність створили інженерно-геологічні умови ділянки. Через особливості ґрунтів споруда запроєктована на пальових фундаментах, що вимагало точного розташування паль відносно стінок приямків. У межах одного проєкту поєднуються монолітні фундаменти під обладнання і пальові фундаменти всієї будівлі, працюючи як єдина система.

У результаті формується сучасний промисловий корпус, у якому архітектура повністю підпорядкована виробничому процесу. Це будівля, створена для точного монтажу обладнання, стабільної експлуатації та подальшого розвитку підприємства. Вона дозволяє поступово вивести з експлуатації старий цех і забезпечити безперервність виробництва.

Цей проєкт демонструє, як інженерна архітектура може працювати без декларативності. Тут немає показових жестів, але є чітка логіка, відповідальність і довгострокове мислення, яке формує інфраструктуру завтрашнього дня.

Офіс Картонно-паперової компанії займає 594,9 м² на другому поверсі адміністративної будівлі. Інтер’єр побудований на балансі функціональності й тактильного комфорту: тепле дерево, бежеві та сірі відтінки поєднуються з графітовими деталями та стриманими кольоровими акцентами в текстилі. Простір залишається професійним, але не формальним — радше спокійним, зібраним і людяним.

Архітектурний характер задає відкрите перекриття, яке залишає конструкцію видимою й додає інтер’єру індустріальної чесності. У робочих зонах цей прийом врівноважений підвісними шумоізоляційними стелями, що забезпечують акустичний комфорт. Зонування вирішене металевими перегородками з матовим рифленим склом: вони відокремлюють функції, не перекриваючи світло, а тонкі темні профілі додають простору чіткої графіки.

Тепло в інтер’єрі з’являється завдяки декоративним панелям і стелажам із вологостійкої фанери. Але найбільш характерний елемент — декор із повторно використаних картонних гільз, які виготовляє сама компанія. Матеріал, що зазвичай залишається частиною виробничого процесу, тут отримує нове життя й переходить у площину інтер’єру.

Саме цей жест робить простір особливим: офіс не просто репрезентує бренд через логотип чи колір, а буквально працює з його матеріалом. Виробничий контекст стає частиною архітектурної мови, а інтер’єр — продовженням характеру самої компанії.