СОЦІАЛЬНЕ ЖИТЛО

Проєкт соціального житла на вул. Миколайчука у Львові — це відповідь на сучасний запит міста на якісне, доступне й продумане житлове середовище. Йдеться не лише про будівництво нових квартир, а про формування повноцінного міського кварталу, де житло, громадські простори та природний ландшафт працюють як єдина система.

Ділянка площею 3,8 гектара має складний рельєф із природною долиною, яка стала ключовим елементом концепції. Замість того щоб протиставляти архітектуру природі, ми зробили її частиною просторової логіки району. Зелені схили та існуючий ландшафт формують основу для створення відкритих громадських просторів, пішохідних маршрутів і видових коридорів.

Важливим принципом стала пріоритетність пішохідного руху та громадського транспорту. Смуга громадського транспорту й веломагістраль проходять через зелену долину, тоді як автомобільний рух винесений вище — уздовж міської вулиці, що формує чіткий фронт забудови. Такий підхід дозволяє зменшити автомобільне навантаження всередині кварталу та створити безпечне середовище для повсякденного життя.

Простір району організований як послідовність дворів, площ і громадських функцій, що природно інтегруються в існуючий рельєф. Будівлі розташовані таким чином, щоб максимально використовувати природне освітлення, відкривати краєвиди на долину та створювати комфортні умови для мешканців у різний час дня.

Архітектурна структура кварталу побудована на поєднанні кількох типологій житлових будинків, кожна з яких відповідає різним сценаріям життя.

Окремо стоячі будинки у північній частині мають виразний силует зі скошеними дахами, що створюють відчуття, ніби будівлі виростають із зеленого середовища. Така геометрія дозволяє формувати просторі верхні рівні з можливістю дворівневих квартир і відкритих панорам. Секційні будинки у верхній частині кварталу формують міський фасад уздовж межі із сусідньою забудовою. Акцентні секції на кутах кварталів підкреслені скатними дахами, а активні перші поверхи наповнені комерційними функціями — кафе, майстернями та офісами, що підтримують життя вулиці. У внутрішніх дворах квартири перших поверхів отримують власні невеликі дворики, тоді як верхні рівні мають просторі балкони для відпочинку на відкритому повітрі.

Галерейні будинки — компактні п’ятиповерхові секції з великими спільними терасами — орієнтовані на молоді сім’ї та спільноти. Їх характерне горизонтальне членування й наскрізні отвори з терасами створюють легкий, відкритий образ і підсилюють соціальну взаємодію між мешканцями.

Окрему роль у композиції відіграють громадські будівлі — спортивно-реабілітаційний центр і центр громади. Вони вирішені у відмінній архітектурній стилістиці з використанням дерев’яних конструкцій, що підкреслює їхню відкритість і суспільну значущість. Великі вітрини й теплі текстури фасадів створюють запрошувальну атмосферу та формують простір для взаємодії, навчання й відновлення. Конструктивно ці будівлі виконані з CLT-панелей і великопролітних клеєних балок, що дозволяє створювати просторі інтер’єри з мінімальною кількістю опор.

Сталий розвиток є невід’ємною частиною концепції. Похилі покрівлі житлових будівель орієнтовані під оптимальним кутом для розміщення сонячних панелей, тоді як плоскі дахи покриті седумним шаром, який не потребує інтенсивного догляду й водночас зменшує навантаження на систему дощової каналізації та покращує мікроклімат району.

Проєкт розрахований на поетапну реалізацію протягом приблизно п’яти років. Першим етапом стане створення транспортної інфраструктури та інженерних мереж, що забезпечить основу для подальшого розвитку. Наступні етапи передбачають поступове будівництво житлових будинків і підземного паркінгу — від східної частини ділянки до завершення комплексу багатофункціональним спортивним центром у західній зоні.

На ділянці площею 3,8 гектара передбачено створення повноцінного житлового кварталу із загальною площею забудови понад 76 тисяч квадратних метрів. Тут розміститься близько 930 квартир різних типів, підземний паркінг на 650 автомобілів, комерційні приміщення, дитячий садок, центр громади та великий спортивно-реабілітаційний комплекс. Щільність забудови становить лише 27%, що дозволяє зберегти баланс між архітектурою та відкритими просторами.

У підсумку цей проєкт — це не лише про архітектуру як форму, а про архітектуру як середовище. Про можливість створити район, у якому природа, міська структура та повсякденне життя формують єдину цілісну систему. Простір, який працює не тільки сьогодні, а й закладає основу для майбутнього розвитку міста.

Проєкт реалізовано у співпраці з DRMA